Бібльос гуцула
Єк я родивси.
Коли я був щє малий, настільки малий, шо щє не родивси, а літав на небі маленьким ангеликом. Одного разу у корчах папороті, на Олімпі, гравси з такими самими ангелочками, єк і я, і амурчиками, і феями у хованки. Та поки нас шукав ельф, єму був чєс водити, я уздрів, шо Зевс здибавси з колєгов Перуном і Вулкана закликали третім. Моцно так си напили, шо Вулкан уже валєвси під свєтов вербов, єку ми рвемо на бечкову неділю, і місцями з него ішов дим (звідси і пішло- “п’єний в дим”). А вони, Зевс і Перун, пішли на дівки. Бо після нектару фист їх засвербіло з богинями полежєти. Серед них найщедріша була Венера — жинка оцего п’єнюги-коваля Вулкана. До неї і справилиси. Кажут, Марс ледве успів через викно утекти з лужка Венери, уступивши місце босови усіх богів. Того вечора згуста боги до неї унадилиси, єк коти на цвіт валеріани. То була купальська ніч. Ади, маєте кімувати, шо у нас робилоси до християнства у цю ніч на Купайла. Дівки купалиси і вже миті ловили вільного хлопа, а той і не тікав — уночи всі дівки файні. Так і множивси люд на Київській Руси. А приймили Київске, тепер Московске православіє, і перерахуйте українців. Отожбо і воно. Я сховавси під стив, нахлєбавси того нектару, амброзії накушівси, по губах текло вусів шє не було. Після того сп’єнів і теж закортіло до богині під цицку, чи до Діяни, чи до Гери, чи шє єкоїс холери. Шє тато з мамов не були вінчані. Я вкрав у Ерота лука і стрілєв п’єний поки не набив їм з усіх боків тих стріл. І видко трохє перебрав дозу. Стріли були замочені віагров чи шо? Бо єкраз у ту ніч тато з мамов мене і зачєли—на Івана в купальську ніч, єк годитси нам слов’янам. Ну а у тата після того стрілєння є шрам під лівою лопаткою. Його синок, майбутній первісток, у серце мітив еротівськими стрілами. Сам видів з неба п’єний від нектару і руки трєслиси, але лука тримав моцно, може конрольним траба дострілити їх. Вдаласи ціся божа робота Трохі побув Еротом для свого земного різдва. П’єним був ангелом у небі, з тої причини родивси у тата і мами чуть раньше. До тепер до богині кортит, а все вуйни здибаютси. А нектар був з матриганом завороженим, тому і мене малого закортіло на дівки, єк Зевса. Єк гуцул робит те зіллє? У купальську ніч іде туди, де ото коріннє росте, розбираєтси догола і ворожит над ним. Уявлєє, шо оте коріннє має робити з людинов і всьо то показує на собі. Мені розказував в одній компанії чоловік, шо видів, єк на повний Місєц дідо голий над тим коріннєм шос промовлєв, зачєв данцувати, єк тепер у стрипбарі данцуют, прута натирав, шос співав, стогнав і гаж по цему викопував корінь з-під дерева. Думали дідо вдурів, але після того не одну вуйночку виділи шо до него залазила через викно, єк зтемніє. Може і вам траба матриґану, чи підойми? У горах всєкє зіллє росте і до жолудка помічне, і до кореня чоловіку. Сам до порції докапую джинджури, на провсєкє. Кажіт не встидайтиси єкого кореня хочте, хоч моргніт у той бик, де магніт. От… Вже на Петра мама допетрала, шо у неї буду я, видий тому Петром назвали, шоб моцний, єк кремінь, був из ключами, єк апостол Петро, і від раю, і від хати, і від машини, і шоб мав ключ від серця кожної дівчини, але ті останні ключі у мене си перепутали. Я все відмикаю і відмикаю серце пані, а воно си не відкриває. До єкоїс вуйни ключ легко підібрати, там і зігнутим цвиком відкриєш, але я вуйни не хочу. А у пані замок складніший ангельского, чи англійского замка типу, єк правельно? Ну не буду ж у дідька відмички просити, з того ще ні у кого добре не вийшло, його баба на фурію перетворюєтси і кров сце. Мой-мой!
Поженилиси тато і мама восени, коли барабулі викопали, єблука зібрали і горівки вигнали. Я родивси у той день, шо і Бенедикт 16-тий, тимой зараз такий же лисий і люблю про церковне байкувати, убиратиси, єк він у золоте, з патерицею від котюг ходити. Я такіж котюг не люблю. То був Великодний вівторок, піст зкінчивси, мама данцувала у клубі (тато не догледів) і я втік з тої темноти, шо трєсласи. До тепер боюси землетрусів і не кличте мене до данцю, то для мене шокова ситуація—я можу тій жіночці макіяж зробити відразу одним кулаком під оба ока безплатно в афекті. Вибачєйте, але боюси данцувати. Зате, після нектару там на небі, тут на землі не п’ю, хіба трішки, аби нагадати смак божого нектару, чи зіллє розбавити, але тогди кортит дуже стрілєти з чого небудь, хоть пальцем, і в кого небудь, хоч в дупку, ади най не відвертаєтси! Від тогди у мене приціл си не збив, лише ключі від сердець си перепутали. Ото маю клопіт.
Ну я розказав, єк родивси. Теперкі, ви. Прошу.
26.04.12.
Коли я був щє малий, настільки малий, шо щє не родивси, а літав на небі маленьким ангеликом. Одного разу у корчах папороті, на Олімпі, гравси з такими самими ангелочками, єк і я, і амурчиками, і феями у хованки. Та поки нас шукав ельф, єму був чєс водити, я уздрів, шо Зевс здибавси з колєгов Перуном і Вулкана закликали третім. Моцно так си напили, шо Вулкан уже валєвси під свєтов вербов, єку ми рвемо на бечкову неділю, і місцями з него ішов дим (звідси і пішло- “п’єний в дим”). А вони, Зевс і Перун, пішли на дівки. Бо після нектару фист їх засвербіло з богинями полежєти. Серед них найщедріша була Венера — жинка оцего п’єнюги-коваля Вулкана. До неї і справилиси. Кажут, Марс ледве успів через викно утекти з лужка Венери, уступивши місце босови усіх богів. Того вечора згуста боги до неї унадилиси, єк коти на цвіт валеріани. То була купальська ніч. Ади, маєте кімувати, шо у нас робилоси до християнства у цю ніч на Купайла. Дівки купалиси і вже миті ловили вільного хлопа, а той і не тікав — уночи всі дівки файні. Так і множивси люд на Київській Руси. А приймили Київске, тепер Московске православіє, і перерахуйте українців. Отожбо і воно. Я сховавси під стив, нахлєбавси того нектару, амброзії накушівси, по губах текло вусів шє не було. Після того сп’єнів і теж закортіло до богині під цицку, чи до Діяни, чи до Гери, чи шє єкоїс холери. Шє тато з мамов не були вінчані. Я вкрав у Ерота лука і стрілєв п’єний поки не набив їм з усіх боків тих стріл. І видко трохє перебрав дозу. Стріли були замочені віагров чи шо? Бо єкраз у ту ніч тато з мамов мене і зачєли—на Івана в купальську ніч, єк годитси нам слов’янам. Ну а у тата після того стрілєння є шрам під лівою лопаткою. Його синок, майбутній первісток, у серце мітив еротівськими стрілами. Сам видів з неба п’єний від нектару і руки трєслиси, але лука тримав моцно, може конрольним траба дострілити їх. Вдаласи ціся божа робота Трохі побув Еротом для свого земного різдва. П’єним був ангелом у небі, з тої причини родивси у тата і мами чуть раньше. До тепер до богині кортит, а все вуйни здибаютси. А нектар був з матриганом завороженим, тому і мене малого закортіло на дівки, єк Зевса. Єк гуцул робит те зіллє? У купальську ніч іде туди, де ото коріннє росте, розбираєтси догола і ворожит над ним. Уявлєє, шо оте коріннє має робити з людинов і всьо то показує на собі. Мені розказував в одній компанії чоловік, шо видів, єк на повний Місєц дідо голий над тим коріннєм шос промовлєв, зачєв данцувати, єк тепер у стрипбарі данцуют, прута натирав, шос співав, стогнав і гаж по цему викопував корінь з-під дерева. Думали дідо вдурів, але після того не одну вуйночку виділи шо до него залазила через викно, єк зтемніє. Може і вам траба матриґану, чи підойми? У горах всєкє зіллє росте і до жолудка помічне, і до кореня чоловіку. Сам до порції докапую джинджури, на провсєкє. Кажіт не встидайтиси єкого кореня хочте, хоч моргніт у той бик, де магніт. От… Вже на Петра мама допетрала, шо у неї буду я, видий тому Петром назвали, шоб моцний, єк кремінь, був из ключами, єк апостол Петро, і від раю, і від хати, і від машини, і шоб мав ключ від серця кожної дівчини, але ті останні ключі у мене си перепутали. Я все відмикаю і відмикаю серце пані, а воно си не відкриває. До єкоїс вуйни ключ легко підібрати, там і зігнутим цвиком відкриєш, але я вуйни не хочу. А у пані замок складніший ангельского, чи англійского замка типу, єк правельно? Ну не буду ж у дідька відмички просити, з того ще ні у кого добре не вийшло, його баба на фурію перетворюєтси і кров сце. Мой-мой!
Поженилиси тато і мама восени, коли барабулі викопали, єблука зібрали і горівки вигнали. Я родивси у той день, шо і Бенедикт 16-тий, тимой зараз такий же лисий і люблю про церковне байкувати, убиратиси, єк він у золоте, з патерицею від котюг ходити. Я такіж котюг не люблю. То був Великодний вівторок, піст зкінчивси, мама данцувала у клубі (тато не догледів) і я втік з тої темноти, шо трєсласи. До тепер боюси землетрусів і не кличте мене до данцю, то для мене шокова ситуація—я можу тій жіночці макіяж зробити відразу одним кулаком під оба ока безплатно в афекті. Вибачєйте, але боюси данцувати. Зате, після нектару там на небі, тут на землі не п’ю, хіба трішки, аби нагадати смак божого нектару, чи зіллє розбавити, але тогди кортит дуже стрілєти з чого небудь, хоть пальцем, і в кого небудь, хоч в дупку, ади най не відвертаєтси! Від тогди у мене приціл си не збив, лише ключі від сердець си перепутали. Ото маю клопіт.
Ну я розказав, єк родивси. Теперкі, ви. Прошу.
26.04.12.
0 коментарів